Церква була побудована в кінці XII ст. в стилі давньоруської та романської архітектури, за замовленням князя Романа Мстиславовича, який назвав церкву на честь свого діда князя Ізяслава (Пантелеймона).

Відразу після реставрації 1998 року церква була переосвячена у греко-католицький храм. Він набув сучасного, наближеного до первісного, вигляду, і має всі елементи, притаманні Галицької архітектурної школи XIV ст. Найціннішим і найбагатшим за формою і декору є західний портал храму. Він значно виступає за лице фасадної стіни і своїми формами нагадує портали в романській архітектурі Західної Європи. Портал прикрашають дві пари колонок з капітелями.

На осі головного порталу церкви стоїть квадратна в плані двоярусна вежа-дзвіниця з наметовим дахом. Дзвіницю побудували одночасно з перебудовою церкви францисканці на початку ХVІІ ст. Тоді вона знаходилася посередині західної лінії оборонних валів, які оточували колишній монастир. Нижній ярус служив в'їзною брамою, верхній – оборонною вежею та дзвіницею. До воріт вів підйомний міст. Башта-дзвіниця стоїть на фундаментах, які викладені з тесаних блоків, що залишилися, мабуть, ще з часу перебудови церкви на базиліку.

Церква має статус пам'ятки архітектури національного значення.